Словарь української мови (1924)/приліг
| ◀ приличкувати | Словарь української мови П приліг |
прилізти ▶ |
|
Прилі́г, ло́гу, м. 1) Боковая часть сѣдла. Шух. I. 252. 2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. I. 307.