Словарь української мови (1924)/прилолокати
◀ прилокшити | Словарь української мови П прилолокати |
приломитися ▶ |
|
Прилоло́кати, каю, єш, гл. Побить, избить. Так того старця прилолокали, що й іти не здужа, — повели. Пирят. у.
◀ прилокшити | Словарь української мови Борис Грінченко П прилолокати |
приломитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
прилолокати
Борис Грінченко
1924
Прилоло́кати, каю, єш, гл. Побить, избить. Так того старця прилолокали, що й іти не здужа, — повели. Пирят. у.