Словарь української мови (1924)/прилолокати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прилолокати
Берлін: Українське слово, 1924

Прилоло́кати, каю, єш, гл. Побить, избить. Так того старця прилолокали, що й іти не здужа, — повели. Пирят. у.