Словарь української мови (1924)/приложити

by Борис Грінченко

◀ прилогом

Словарь української мови Борис Грінченко П приложити

приложитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приложи́ти, жу́, жиш, гл. 1) = Прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Рудч. Ск. II. 15. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Стор. МПр. 133. Ні до чого й рук приложить. Г. Барв. 388. 2) Ударить. Вх. Лем. 456.