Словарь української мови (1924)/прикілок

by Борис Грінченко

◀ прикібний

Словарь української мови Борис Грінченко П прикілок

прикінчати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

При́кі́лок, лка, м. Колышекъ. Осиковий прикілок, що на Ордані дірку у хресті забивають. Грин. I. 67. Стоять прикілки у тину височенькі. Грин. I. 206. Ум. Прикілочок. Грин. I. 69.