Словарь української мови (1924)/прикупати

by Борис Грінченко

◀ прикуп

Словарь української мови Борис Грінченко П прикупати

прикусити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прикупа́ти, па́ю, єш, сов. в. прикупи́ти, плю́, пиш, гл. Прикупать, прикупить. Ще мати й город прикупила. Г. Барв. 256. Живе́, ли́ха прикупи́вши, — живетъ кое-какъ, съ бѣдой. Ном. № 7504.