Словарь української мови (1924)/прикупати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикупати
Берлін: Українське слово, 1924

Прикупа́ти, па́ю, єш, сов. в. прикупи́ти, плю́, пиш, гл. Прикупать, прикупить. Ще мати й город прикупила. Г. Барв. 256. Живе́, ли́ха прикупи́вши, — живетъ кое-какъ, съ бѣдой. Ном. № 7504.