Словарь української мови (1924)/прикропляти

by Борис Грінченко

◀ прикропити

Словарь української мови Борис Грінченко П прикропляти

прикроплятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прикропля́ти, ля́ю, єш, сов. в. прикропи́ти, плю́, пи́ш, гл. Брызгать, побрызгать сверху. Да ідуть дощі все частії, да землю прикропляють. Грин. III. 636.