Словарь української мови (1924)/прикорчувати
◀ прикорчити | Словарь української мови П прикорчувати |
прикоськати ▶ |
|
Прико́рчувати, чую, єш, сов. в. прико́рчити, чу, чиш, гл. Поджимать, поджать. Півень… ніжку прикорчив. О. 1862. I. 75.
◀ прикорчити | Словарь української мови Борис Грінченко П прикорчувати |
прикоськати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прикорчувати
Борис Грінченко
1924
Прико́рчувати, чую, єш, сов. в. прико́рчити, чу, чиш, гл. Поджимать, поджать. Півень… ніжку прикорчив. О. 1862. I. 75.