Словарь української мови (1924)/прикопувати
| ◀ прикопати | Словарь української мови П прикопувати |
прикопуватися ▶ |
|
Прико́пувати, пую, єш, сов. в. прикопа́ти, па́ю, єш, гл. 1) Закапывать, закопать, привалить землей. Сади картоплю, та не глибоко прикопуй. Въ значеніи: похоронить. Хвали попа, прикопавши. Ном. № 5188. Моя ненько, моя матінко! на шо ти мене, нещасницю, вродила, гірку долю вділила? Чом же ти мене не прикопала, щоб я не горювала? Мил. 197. 2) Еще вскапывать, вскопать; еще выкапывать, выкопать.