Словарь української мови (1924)/приколювати
◀ приколоток | Словарь української мови П приколювати |
прикомірок ▶ |
|
Прико́лювати, люю, єш, сов. в. приколо́ти, колю́, леш, гл. Прикалывать, приколоть.
◀ приколоток | Словарь української мови Борис Грінченко П приколювати |
прикомірок ▶ |
|
Словарь української мови — П
приколювати
Борис Грінченко
1924
Прико́лювати, люю, єш, сов. в. приколо́ти, колю́, леш, гл. Прикалывать, приколоть.