Словарь української мови (1924)/прикліп
◀ прикликнути | Словарь української мови П прикліп |
приклонити ▶ |
|
При́кліп, лепу, м. 1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу. 2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа. Борз. у.