Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикліп
Берлін: Українське слово, 1924

При́кліп, лепу, м. 1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу. 2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа. Борз. у.