Словарь української мови (1924)/прикидливий
◀ прикидка | Словарь української мови П прикидливий |
прикинути ▶ |
|
Прики́дливий, а, е. — до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Г. Барв. 223. Узяв жінку… до роботи не прикидливую. КС. 1887. VIII. 77.