Словарь української мови (1924)/призволити
| ◀ призволення | Словарь української мови П призволити |
призволяти ▶ |
|
Призво́лити, ся. См. Призволяти, ся.
| ◀ призволення | Словарь української мови Борис Грінченко П призволити |
призволяти ▶ |
|
Словарь української мови — П
призволити
Борис Грінченко
1924
Призво́лити, ся. См. Призволяти, ся.