Словарь української мови (1924)/придути
◀ придуркуватий | Словарь української мови П придути |
придуха ▶ |
|
Приду́ти, ду́ю, єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою. Драг. 253.
◀ придуркуватий | Словарь української мови Борис Грінченко П придути |
придуха ▶ |
|
Словарь української мови — П
придути
Борис Грінченко
1924
Приду́ти, ду́ю, єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою. Драг. 253.