Словарь української мови (1924)/пригуляти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пригуляти
Берлін: Українське слово, 1924

Пригуля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Пріобрѣсть, гуляя. 2) — дити́ну. Прижить ребенка.