Словарь української мови (1924)/пригукувати
| ◀ пригрущати | Словарь української мови П пригукувати |
пригулень ▶ |
|
Пригу́кувати, кую, єш, гл. Кричать въ добавленіе къ работѣ. Іди поможи стягати сволок на хату, — хоч будеш пригукувати, а то нічого не зробимо. Константиногр. у.