Словарь української мови (1924)/пригостити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пригостити
Берлін: Українське слово, 1924

Пригости́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) Прибыть, пріѣхать въ гости. Ми пригостили до Илаша. Федьк. В царя дочку заручили, та й додому пригостили. Гол. IV. 551. 2) Принять какъ гостя, угостить. І ця сестра його пригостила добре. Мнж. 16.