Словарь української мови (1924)/пригорілий
| ◀ пригонич | Словарь української мови П пригорілий |
пригоріти ▶ |
|
Пригорі́лий, а, е. Пригорѣлый. Вони пір'я пригоріле нюхали. Ном. № 13186.
| ◀ пригонич | Словарь української мови Борис Грінченко П пригорілий |
пригоріти ▶ |
|
Словарь української мови — П
пригорілий
Борис Грінченко
1924
Пригорі́лий, а, е. Пригорѣлый. Вони пір'я пригоріле нюхали. Ном. № 13186.