Словарь української мови (1924)/приголублювати
| ◀ приголубливий | Словарь української мови П приголублювати |
приголублюватися ▶ |
|
Приголу́блювати, люю, єш, сов. в. приголу́бити, блю, биш, гл. Ласкать, приласкать, приголубить. До кого я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить. Котл. НП. 340. А ще гірше, як хто кого любить. Любить, любить та й не приголубить. Чуб. V. 298.