Словарь української мови (1924)/приговорювати

by Борис Грінченко

◀ приговорити

Словарь української мови Борис Грінченко П приговорювати

приговтати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пригово́рювати, рюю, єш, сов. в. приговори́ти, рю́, риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Рудч. Ск. I. 16. Буйним вітрам та й приговорила: „Повій, вітре, з далекого краю“. Мил. 119.