Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пригніт
Берлін: Українське слово, 1924

При́гніт, ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні… Ми і в тісноті і в пригніті… К. ХП. 132.