Словарь української мови (1924)/привітно
◀ привітниця | Словарь української мови П привітно |
привіятися ▶ |
|
Приві́тно, нар. Привѣтливо. Стор. МПр. 52. Въ знач.: уютно. Там (у кімнаті) було тепло, гарно, спокійно, привітно зімньої темної ночі. Левиц. Пов. 190. Ум. Привітне́нько.