Словарь української мови
Борис Грінченко
П
привітно
Берлін: Українське слово, 1924

Приві́тно, нар. Привѣтливо. Стор. МПр. 52. Въ знач.: уютно. Там (у кімнаті) було тепло, гарно, спокійно, привітно зімньої темної ночі. Левиц. Пов. 190. Ум. Привітне́нько.