Словарь української мови (1924)/привілля
◀ привій | Словарь української мови П привілля |
привільний ▶ |
|
Приві́лля, ля, с. 1) Приволье, раздолье. На вовків там привілля, — все пущі, а людей нема. Лебед. у. 2) Достатокъ. Нема привілля ніякого у його, як же за його йти. НВолын. у. 3) Бу́ти за приві́ллям. Быть въ уютномъ удобномъ мѣстѣ. Був за привіллям у вас і я, і коні. НВолын. у.