Словарь української мови (1924)/привлащати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
привлащати
Берлін: Українське слово, 1924

Привлаща́ти, ща́ю, єш, сов. в. привласти́ти, щу́, сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.