Словарь української мови (1924)/привичати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
привичати
Берлін: Українське слово, 1924

Привича́ти, ча́ю, єш, сов. в. приви́чити, чу, чиш, гл. Пріучать, пріучить. То він так привичив. Черк. у.