Словарь української мови (1924)/прив'язка
| ◀ прив'язатися | Словарь української мови П прив'язка |
прив'язування ▶ |
|
При́в'язка, ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ. (Шух. I. 135), веревочка, которой пості́л привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Волч. у. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки. Грин. III. 47.