Словарь української мови (1924)/прибільшати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прибільшати
Берлін: Українське слово, 1924

Прибільша́ти, ша́ю, єш и прибі́льшувати, шую, єш, сов. в. прибі́льшити, шу, шиш, гл. 1) Увеличивать, увеличить. 2) Прибавлять, прибавить. Левиц. Пов. 270. Сами прибільшують невірі плати. К. Бай. 24. 3) Преувеличивать, преувеличить. Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве. Левиц. I. 212.