Словарь української мови (1924)/прибій
| ◀ прибіжанин | Словарь української мови П прибій |
прибійниця ▶ |
|
Прибі́й, бо́ю, м. 1) Планка, бревнышко, прибиваемое вдоль стѣны украинской хаты на аршинъ отъ низу, — на него опираются концы досокъ, изъ которыхъ составленъ піл (на которомъ спятъ). Сим. 2. 2) Geranium palustre. Лв. 9.