Словарь української мови (1924)/прибріхувати
| ◀ прибрехнути | Словарь української мови П прибріхувати |
прибувати ▶ |
|
Прибрі́хувати, хую, єш, сов. в. прибреха́ти, брешу́, шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.
| ◀ прибрехнути | Словарь української мови Борис Грінченко П прибріхувати |
прибувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прибріхувати
Борис Грінченко
1924
Прибрі́хувати, хую, єш, сов. в. прибреха́ти, брешу́, шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.