Словарь української мови (1924)/прибагати
◀ прибавлятися | Словарь української мови П прибагати |
прибагом ▶ |
|
Прибага́ти, га́ю, єш, сов. в. приба́гти и прибагну́ти, ну, неш, гл. Имѣть, возымѣть странное желаніе. Желех.
◀ прибавлятися | Словарь української мови Борис Грінченко П прибагати |
прибагом ▶ |
|
Словарь української мови — П
прибагати
Борис Грінченко
1924
Прибага́ти, га́ю, єш, сов. в. приба́гти и прибагну́ти, ну, неш, гл. Имѣть, возымѣть странное желаніе. Желех.