Словарь української мови (1924)/преподобний

by Борис Грінченко

◀ преподобитися

Словарь української мови Борис Грінченко П преподобний

преподобник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Преподо́бний, а, е. 1) Преподобный, праведный, святой. Не зовіте преподобним лютого Нерона. Шевч. 2) Красивый, прекрасный. Преподобна дівчина. Чуб. V. 19.