Словарь української мови (1924)/преогорчати
| ◀ преномерант | Словарь української мови П преогорчати |
препір ▶ |
|
Преогорча́ти, ча́ю, єш, сов. в. преогорчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Сильно огорчать, огорчить. Лучче йому з нудьги загинути, ніж пан-отця навік преогорчити. К. ЧР. 234.