Словарь української мови (1924)/премудрий
| ◀ преміч | Словарь української мови П премудрий |
премудрість ▶ |
|
Прему́дрий, а, е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять. Шевч. 213. 2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку. Нп.
| ◀ преміч | Словарь української мови Борис Грінченко П премудрий |
премудрість ▶ |
|
Словарь української мови — П
премудрий
Борис Грінченко
1924
Прему́дрий, а, е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять. Шевч. 213. 2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку. Нп.