Словарь української мови (1924)/прашпорт

by Борис Грінченко

◀ прашовиння

Словарь української мови Борис Грінченко П прашпорт

прашувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пра́шпорт, та, м. Испорч. вм. пашпорт. Паспортъ. Перестріва його на дорозі становий… „Прашпорт є?“ — Ні, нема. — „Як же ти без прашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь“. Рудч. Ск. II. 161. Узяв вовчий прашпорт. Его выгнали. Ном. № 10402.