Словарь української мови (1924)/прачик
| ◀ прачечка | Словарь української мови П прачик |
прачити ▶ |
|
Пра́чик, ка, м. 1) Ум. отъ прач. 2) Головастикъ. НВолын. у.
| ◀ прачечка | Словарь української мови Борис Грінченко П прачик |
прачити ▶ |
|
Словарь української мови — П
прачик
Борис Грінченко
1924
Пра́чик, ка, м. 1) Ум. отъ прач. 2) Головастикъ. НВолын. у.