Словарь української мови (1924)/прагнущий
◀ прагнути | Словарь української мови П прагнущий |
прагнючий ▶ |
|
Прагну́щий, а, е. Жаждущій. Був єм прагнущий, — не напоєлисте мене. Гн. II. 81.
◀ прагнути | Словарь української мови Борис Грінченко П прагнущий |
прагнючий ▶ |
|
Словарь української мови — П
прагнущий
Борис Грінченко
1924
Прагну́щий, а, е. Жаждущій. Був єм прагнущий, — не напоєлисте мене. Гн. II. 81.