Словарь української мови (1924)/правиця

by Борис Грінченко

◀ правитися

Словарь української мови Борис Грінченко П правиця

правичка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прави́ця, ці, ж. 1) Десница, правая рука. Без Ніженського полку, як без руки-правиці. К. ЧР. 344. Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці. Гн. II. 81. 2) Немятая, ровная солома. Принеси мені на устілки правиці. Черк. у. Ум. Прави́чка.