Словарь української мови (1924)/праведничий
| ◀ праведниця | Словарь української мови П праведничий |
праведність ▶ |
|
Пра́ведничий, а, е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведничу. Єв. Мт. X. 41.
| ◀ праведниця | Словарь української мови Борис Грінченко П праведничий |
праведність ▶ |
|
Словарь української мови — П
праведничий
Борис Грінченко
1924
Пра́ведничий, а, е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведничу. Єв. Мт. X. 41.