Словарь української мови (1924)/праведний
◀ праве | Словарь української мови П праведний |
праведник ▶ |
|
Пра́ведний, а, е. 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. I. 94. 2) = Правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. III. 52, 53).