Словарь української мови (1924)/правдувати

by Борис Грінченко

◀ правдонька

Словарь української мови Борис Грінченко П правдувати

праве ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Правдува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Быть правдой. Нема в світі правди, правди не зиськати, шо тепер неправда стала правдувати. ЗОЮР. II. 101. 2) Жить по правдѣ. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує. Фр. Пр. 123.