Словарь української мови (1924)/правдиве
| ◀ правдешній | Словарь української мови П правдиве |
правдивий ▶ |
|
Правди́ве, нар. = Правдиво. Сей правдиве у Бога вірує. О. 1861. IX. 179.
| ◀ правдешній | Словарь української мови Борис Грінченко П правдиве |
правдивий ▶ |
|
Словарь української мови — П
правдиве
Борис Грінченко
1924
Правди́ве, нар. = Правдиво. Сей правдиве у Бога вірує. О. 1861. IX. 179.