Словарь української мови (1924)/почукати

< Словарь української мови (1924)

◀ почужитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почукати

почумакувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Почу́кати, каю, єш, гл. Позабавить дитя, подбрасывая его на рукѣ.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/почукати&oldid=529854