Словарь української мови (1924)/почужатися
| ◀ почудуватися | Словарь української мови П почужатися |
почужитися ▶ |
|
Почужа́тися, жа́юся, єшся, гл. Сдѣлаться чужимъ другъ другу. Вони кревні, та почужались. НВолын.
| ◀ почудуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П почужатися |
почужитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
почужатися
Борис Грінченко
1924
Почужа́тися, жа́юся, єшся, гл. Сдѣлаться чужимъ другъ другу. Вони кревні, та почужались. НВолын.