Словарь української мови (1924)/почудувати
◀ почудування | Словарь української мови П почудувати |
почудуватися ▶ |
|
Почудува́ти, ду́ю, єш, гл. Пошутить, пошалить. Сим. 214. Почудувать захочеться. Сим. 212.
◀ почудування | Словарь української мови Борис Грінченко П почудувати |
почудуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
почудувати
Борис Грінченко
1924
Почудува́ти, ду́ю, єш, гл. Пошутить, пошалить. Сим. 214. Почудувать захочеться. Сим. 212.