Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почищати
Берлін: Українське слово, 1924

Почища́ти, ща́ю, єш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61. Взяла ломаку… давай її баба тим патиром почищати. Мнж. 140.