Словарь української мови (1924)/починати

by Борис Грінченко

◀ починання

Словарь української мови Борис Грінченко П починати

починатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Почина́ти, на́ю, єш, сов. в. поча́ти, чну́, не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = Починатися. КС. 1882. XII. 487.