Словарь української мови (1924)/почесати
◀ почерствіти | Словарь української мови П почесати |
почесний ▶ |
|
Почеса́ти, шу́, шеш, гл. 1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть. Грин. III. 274. 2) Почесать нѣкоторое время (волосы). 3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною. Мир. ХРВ. 7.