Словарь української мови (1924)/почеревина

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почеревина
Берлін: Українське слово, 1924

Почере́вина, ни, ж. 1) Нижняя часть живота. 2) Полоса кожи или сала съ брюха животнаго. Міус. окр. Рк. Левиц. 3) Пирушка послѣ крестинъ. Мнж. 190. В понеділок родилася, у вівторок хрестилася, у середу на руки зливали, в четвер почеревини пили. Мнж. 100. 4) = Почеревщина 2. Міус. окр.