Словарь української мови (1924)/почепляти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почепляти
Берлін: Українське слово, 1924

Почепля́ти, ля́ю, єш, гл. Надѣть, навѣсить, нацѣпить (во множествѣ).