Словарь української мови (1924)/почащати
| ◀ початуха | Словарь української мови П почащати |
почвалати ▶ |
|
Почаща́ти, ща́ю, єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав. Мнж. 20.
| ◀ початуха | Словарь української мови Борис Грінченко П почащати |
почвалати ▶ |
|
Словарь української мови — П
почащати
Борис Грінченко
1924
Почаща́ти, ща́ю, єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав. Мнж. 20.