Словарь української мови (1924)/поцят

by Борис Грінченко

◀ поцюркотіти

Словарь української мови Борис Грінченко П поцят

поцятатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поцят, ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця! Вх. Лем. 455.